Історія міста Василькова

Історія міста Василькова почалася задовго до тієї дати, яку історики вважають датою заснування міста.

Про те, що поселення тут знаходилося ще до першої згадки 988 року в «Повісті минулих літ» Нестора Літописця, свідчать численні знахідки, виявлені під час археологічних розкопок біля стародавнього міста.

Ікона Святий рівноапостольний Князь Володимир

Становлення православного Християнського світу на землях Київської Русі почалося саме з Василькова, де Великий князь Володимир прийняв хрещення, після чого місто стало називатися Васильєв на честь імені, яке  князь отримав при хрещенні. Натомість сам Володимир же називав його Веселе Васильєво.

Епоха Святого Володимира була ключовим періодом державного становлення православної держави.

У 996 році Печеніги, під час набігу підійшли до Васильєва зі значними силами, проти яких  Князь Володимир вийшов з невеличкою дружиною. Сили були не рівні кочівники розгромили військо Володимира. Князю вдалось вціліти і сховатися під мостом через річку Васильківку, де він дав обітницю, спорудити у Васильєві церкву, якщо врятується від загибелі.

Зведення за вказівкою кн. Володимира церкви на честь Преображення у Васильєві. Мініатюра з Радзівілівського літопису. Кін. XV ст.

Ворог пішов і Володимир, виконавши свою обітницю, ознаменував цю подію великим бенкетом, для якого, за словами літописця, наказав зварити триста вар меду і роздати бідним триста гривень. Полі восьмиденного бенкету з вельможами у Василеві, Великий Князь повернувся до Києва і влаштував там інший бенкет усім народу.

Місце де знаходився міст, під яким врятувався князь Володимир Святославович

Васильєв грав у Київській Русі роль важливого опорного пункту: земляні вали, глибокі рови, наповнені водою, річка Стугна, навколишні ліси полегшували боротьбу з ворогом. А під час князівських усобиць XII-XIII ст. у Василькові збирали свої дружини князі для боротьби із суперниками. Так, у 1151 році, після того, як князь Ізяслав захопив Київ, тут стояв з дружиною князь Юрій Долгорукий; у 1169—1170 рр.— Мстислав Ізяславич, якого прогнало з Києва суздальське військо на чолі з Мстиславом Андрійовичем. 

Стародавній Васильєв був одним із ремісничо-торгових центрів Київської Русі, Через нього проходив т. зв. Васильєвський шлях, що вів з Києва до країн Західної Європи. В період феодальної роздробленості Русі Васильєв деякий час був центром удільного князівства. 

В 1157 році Василько Юр’євич одержав в удільне володіння від свого батька київського князя Юрія Володимировича Поросся й Васильєв. Після чого місто стали звати Васильків

У Васильєві, у родовитій сім’ї народився Феодосій Печерський (бл. 1036—1074 рр.) один з перших ігуменів Києво-Печерського монастиря, автор багатьох повчань, послань, «слів». 

Преподобний Феодосій Печерський

НАСТУПНА СТОРІНКА